Останнім часом почав відчувати серйозну потребу в додатковому об’ємі оперативної пам’яті для свого старенького MacBook-а. Але проблема в тому, що більше 3Гб він не підтримує 🙁 А із своїм переліком запущених програм і сервісів інколи swap дотягує до 2-3Гб 🙂 В таких випадках, жорсткий диск просто “розривається”. Але навіть після закриття ресурсоємких програм (Adobe Photoshop, VirtualBox і тд.) об’єм вільної пам’яті не сильно збільшується, адже область пам’яті, яку займала ця програма, переходить в режим “неактивної” з надією на те, що ми незабаром відкриємо цю програму і вона просто відновиться із кеша. Це все обгрунтовано менеджером пам’яті в самій операційній системі Mac OS X. Кешування – це добре, але не в тому випадку, коли об’єм вільної пам’яті наближається до нуля, а swap “росте на очах”. Тому часто виникає потреба примусового звільнення “неактивної” пам’яті, що у свою чергу зменшить об’єм swap.
Останніми днями замітив, що 