Звісно, що публікацію по своїм роботам, я не пишу одразу. Так як ще не відомо, що з того твору буде 🙂 Іншими словами: “Не каже “гоп”, не перепригнувши”, так і моє. Але якісь замітки часто роблю. Ось для прикладу замітка, що характеризує “I’m Happy”:
6 год сну + 15год програмування = черговий твір 🙂
Це, насправді, так і є. Як я уже писав: “Натхнення приходить в різні моменти, головне – налаштуватися на його хвилю”.
Композиція “Alone”(На самоті) відкриває збірку власних робіт, що входять у “My Inspiration”(Моє натхнення). Сутність збірки буде полягати в тому, що основний акцент буде робитися не на “нотну грамоту”, а на ті миттєвості мого душевного стану, що надихають мене чітко цей стан передати у музику. Отже, кожен твір із цієї збірки – це твір із суттю, яку я буду більш-менш описувати.
“Місячна соната” Бетховена – це мій перший твір, з яким я навчався гри на фортепіано. І справа не в тому, що він дуже відомий чи його автор, Бетховен, а в тому, що гармоніка цього твору мене просто пронизує до кінчиків пальців. Декому “Місячна соната” не подобається тому, що має досить сумний характер. Але в цьому якраз і виражені почуття Бетхована до графині Гвічарді.
І інтернеті можна знайти безліч варіантів виконання цього твору: починаючи від чистої класики, закінчуючи супроводом оркестру. Я хочу представити свій “маленький” аранжований варіант “Місячної сонати” із струнними інстурментами. Тут гра в 2 етапа відбувалась: спершу “чисте” фортепіано, а уже тоді струнний фон. Доволі гарно звучить, і що саме важливо – ще більше пронизує мене .