“Юні серця” – це християнсько-патріотичне видання Бучацького колегіуму ім. св. Йосафата. Воно було засноване 3 листопада 2001 року на той час спудеями Кравцем І.М. та Затильним В.Я.

На етапі створення першого випуску видання отримало різну критику від авторів існуючого видання “Цвіту нації”. Більшість з них сприймали “Юні серця” як опозиційне видання, що може спричинити розкол серед самих же спудеїв. Але мені тоді в голову не приходило таке поняття як “конкуренція” чи її аналоги. Власне кажучи, сприймати сторонні думки які суперечать творчим ідеям юних спудеїв ніхто і не планував. Тому, останнє слово було за директором колегіуму о. Іваном Майковичем, який сумлінно поставився до нашої ідеї і дав нам можливість проявити себе. За що йому велике СПАСИБІ, адже багато він нам допоміг в організаційних питаннях, а саме важливе, це в тиражуванні самої ж газети, яка тоді розповсюджувалися для всіх прихожан монастиря та м. Бучач.

Дивлячись на останні номери видання, я сам інколи задаю собі запитання: “Як таке можна було зробити при тих умовах які тоді були?”. Якщо із літературної сторони щодо підбору матеріалів проблем не було, адже спудеї були зацікавленні у виданні і кожен з них мріяв попасти на шпальти “Юних сердець”, то з моєї, технічної сторони все було не так просто. По-перше, на той час я з комп’ютером був знайомий менше року 🙂 , по-друге, його апаратні можливості (Intel Pentium I (75Mhz), 8Mb RAM, 1Gb HDD, Windows 95) не дозволяли користуватися існуючим на той час спеціальним інструментарієм для створення макетних сторінок. Але це не завадило мені тоді за кілька місяців досягти того, що сьогодні більшості не вдається зробити за кілька років. Всі макети газети я тоді розробляв у Microsoft Word 95. Я розумію, що це смішно 🙂 але коли мені сьогодні в руки часто попадають видання, які в технічному плані геть не рівняються до “Юних сердець” – то плакати хочеться. Адже прогресуючі ІТ-технології на сьогодні по можливостям не рівняються до того, що було у 2000-у році.

Всього за 5 місяців роботи (листопад-квітень) було випущено 5 номерів. 6-й номер “у люди” так і не вийшов, адже тоді я більше сконцентрувався до складання іспитів (11-й клас), але роботу над “Юними серцями” я не покидав. За весь інший час до завершення колегіуму, я старався передати набуті навики і матеріали майбутньому поколінню, яке б мало дати “нове життя” цьому виданню, або хоча б підтримати його на тому ж “плаву”. Пізніше мені стало відомо – газета припинила своє існування. Як виявилось: творчих та ідейних спудеїв не так багато… 🙁

На сьогодні мені було б цікаво глянути електронні макети газети, але “кудись” воно все пропало. Набір дискет які у мене залишилось із даними – втратили всю інформацію. А всі друковані видання які у мене були – розійшлись по знайомим. І це дійшло до того, що я залишився без 1-го номера 🙂 Тому, хто зараз читає цей текст і у нього є №1 “Юних сердець”, прошу мені його надіслати (хоча б електронний варіант), буде вельми вдячним. А все те що у мене залишилось – викладаю тут у PDF форматі. Як говориться: “Нічого особливо, але цікаво!” 🙂

Випуск №5, 19.04.2002р.

Випуск №4, 29.12.2001р.

Випуск №3, 9.12.2001р.

Випуск №2, 2.12.2001р.